Однією з найголовніших проблем сьогодення є проблема зростання кількості самогубств серед дітей, підлітків, молоді та дорослих. Здавалося б, інстинкт збереження - наймогутніший з-поміж усіх інстинктів будь-якого живого організму. Що ж має статися, щоб зламався придуманий природою найнадійніший страховий механізм? Це питання виходить далеко за межі біології, медицини й зачіпає всі сторони нашого буття.

Серед людей дуже широко поширена думка, що спроби суїциду роблять тільки психічно неврівноважені люди, які страждають різними психічними захворюваннями, такими як шизофренія, параноя, а також деякі інші захворювання нервової системи. Насправді ж це зовсім не так. Переважна більшість самогубств скоюються абсолютно психічно здоровими людьми, які дуже чітко усвідомлюють свої дії.

Як правило, причинами  суїциду стають суто особисті проблеми і переживання, нерідко здається безвихідним становище, з якого легко можна знайти вихід. Найбільш вразливими у таких ситуаціях є підлітки. Причому  дуже часто дорослі  дивуються, коли дізнаються, що штовхнуло дитину на подібний крок – причина може бути настільки незначною, що доросла людина просто не звернула б на неї особливої ​​уваги. Для дитини ж вона глобальна. Характерним для мотивації підліткових самогубств є почуття безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках людей і подій, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з вищевказаними рисами породжує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до небезпеки скоєння самогубства дитиною або підлітком.

Розглянемо фактори, які впливають на суїцидальну поведінку підлітків:

• Суїцидальна спроба.  Якщо в минулому людини була спроба самогубства, то це є ознакою того, що незавершений суїцид може статись у майбутньому. Деякі суїцидальні спроби не сприймаються оточуючими як серйозні, дуже часто люди реагують на них роздратованими зауваженнями. Проте статистика свідчить, що 12% осіб, які здійснили суїцидальну спробу, обов'зково через певний час зроблять повторну спробу і досягнуть бажаного.

• Суїцидальна загроза. Популярний міф про те, що ті, хто говорять про самогубство ніколи цього не зроблять, як уже доведено, є небезпечним і хибним. Навпаки, багато людей, які скоїли самогубство, напередодні говорили про це. Деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: "Я не можу цього витримати. Я не хочу більше жити". Часто вислови можуть бути замаскованими: "Ви не повинні за мене турбуватись. Я не хочу створювати вам проблем", "Я хочу заснути і ніколи більше не прокинутися", "Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду", "Вони дуже пожалкують, коли я їх залишу", "Мені хотілося б знати де батько ховає рушницю" і тому подібні. 

• Ситуаційні фактори. Такі серйозні стресові ситуації, як хвороби, економічні негаразди, смерть близьких або сімейні проблеми часто перевищують можливості захисних механізмів людини. В результаті кризи з'являються відчай і безпорадність. Ситуаційні фактори часто призводять до суїцидальної реакції. Важливе значення мають сімейні відносини. Тяжка сімейна атмосфера глибоко травмує усіх членів родини. Дослідження показують, що багато підлітків, які скоїли самогубство, терпіли домашнє насильство, були свідками конфліктів між батьками, зазнали нерозуміння і неповагу з боку батьків, пережили розлучення батьків.

• Емоційні порушення. Емоційні переживання є важливими ознаками  суїцидальної поведінки. Більшість потенційних самогубців страждають від депресії, яка часто починається з тривоги і апатії. Ознаками емоційних порушень є такі зміни як втрата апетиту або надмірне переїдання, безсоння або підвищена сонливість, скарги на соматичне нездужання (болі в животі, головні болі, постійна кволість), зневажливе ставлення до своєї зовнішності, постійне почуття самотності, провини або суму, відчуття апатії, уникання контактів, ізоляція від друзів або сім'ї, порушення уваги, заглиблення в роздуми про смерть, відсутність планів на майбутнє, різкі вияви гніву, які виникають через дрібниці.

• Фактори ризику. Попередні спроби самогубства, суїцидальні загрози, суїциди в сім'ї, алкоголізм, наркотична залежність, важкі депресії, хронічні або смертельні захворювання, тяжкі втрати, сімейні проблеми, фінансові проблеми - ці всі обставини є факторами ризику для тих, у кого спостерігається схильність до суїциду.

 А чи можете ви допогти людині, яка має певні проблеми? Звичайно так! Найперше і найважливіше з того, що ви можете зробити, це бути уважним слухачем, таким чином ви надаєте безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття та переживання, страхи та печалі, провину та гнів людини, яка загубилися у власних проблемах. Інколи навіть якщо ви просто посидите з нею це буде доказом вашої зацікавленості і турботи.